- відсутній
- [в'ідзсу/т(')н'ій]
м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відсутній
Смотреть что такое "відсутній" в других словарях:
відсутній — я, є. 1) Який не перебуває в даному місці в певний час; прот. присутній. || у знач. ім. відсу/тній, нього, ч. Той, хто не перебуває де небудь у певний час. 2) Якого немає, який не існує. •• Бу/ти відсу/тнім а) не перебувати в тому чи іншому місці … Український тлумачний словник
відсутність — ності, ж. 1) Перебування кого небудь поза даним місцем у певний час; прот. присутність. 2) Неіснування кого , чого небудь; брак чого небудь … Український тлумачний словник
відсутній — (про очі, погляд який нічого не виражає), порожній, бездумний … Словник синонімів української мови
відсутній — прикметник … Орфографічний словник української мови
відсутність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
розлад — у, ч. 1) Відсутність згоди у стосунках між ким небудь; нелад. || Чвари, ворожнеча, розбрат. 2) Відсутність погодженості, єдності в чиїх небудь діях, вчинках і т. ін. || Відсутність відповідності з чимсь у чиїх небудь діях, вчинках. 3) Порушення… … Український тлумачний словник
тиша — і, ж. 1) Стан, коли де небудь немає звуків, шуму. || Відсутність розмов, мовчанка. || Відсутність руху, метушні, що супроводжується шумом. 2) Стан у природі, коли зовсім немає вітру; безвітряна погода. || Відсутність великих хвиль на морі;… … Український тлумачний словник
брак — (кого чого відсутність достатньої кількости / повна відсутність кого / чого н.), нестача (чого, у чому), нестаток (чого, у чому), дефіцит (чого, у чому, з чим), скрута (з чим, яка), голод (на що, який), криза (яка); недостатність мед. (чого, яка… … Словник синонімів української мови
незлагода — и, ж. 1) Відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між ким небудь; незгода. 2) з ким. Відсутність погодженості, порозуміння з ким небудь, розбіжність у чомусь. 3) Тривога, хвилювання; неспокій. 4) Відсутність злагодженості, гармонії… … Український тлумачний словник
спокій — спо/кою, ч. 1) Відсутність руху і шуму; нерухомість, тиша. 2) Стан душевної рівноваги, відсутність хвилювань, сумнівів, клопотів і т. ін. •• Дай (да/йте) спокій вигук, що виражає вимогу перестати що небудь робити, говорити і т. ін. Да/ти спо/кій… … Український тлумачний словник
